Демократія є важливим інструментом удосконалення й розвитку суспільства, невід’ємним атрибутом суспільного буття. Демократичний розвиток держави передбачає свободу слова, свободу вибору та право на отримання достовірної інформації. Перші роки незалежності України проходити для представників мас-медіа під гаслом боротьби з тотальним контролем ЗМІ з боку влади та мінімалізації цензури. З іншого боку, такий процес поклав додаткову відповідальність на журналістів щодо дотримання норм журналістської етики.
У рамках дослідження впливу засобів масової інформації на формування іміджу волинської політичної влади протягом березня-травня 2009 року на базі кафедри політології Волинського національного університету імені Лесі Українки проведено соціологічне дослідження. На запитання анкети відповіли різні вікові, статеві, соціальні групи населення зазначеного регіону. Опитування громадської думки проводилось методами анкетування та інтерв’ювання. Відповіді на запитання анкети дали 202 респондентів з 15 районів Волинської області та чотирьох міст обласного підпорядкування. Серед опитаних 67 осіб чоловічої статі, 135 жіночої статі; вікові групи опитуваних: до 20 років – 54 особи, вікова група 21-29 – 95 осіб, вікова група 30-39 – 14 осіб, вікова група 40-49 – 21 особа, старші 50 років – 18 осіб.
Метою соціологічного опитування було з’ясувати ступінь використання респондентами Волинської області засобів масової інформації. Представляємо отримані результати.
За результати проведеного опитування дані свідчать про те, що необхідну інформацію волиняни отримають: 71,5% із Інтернет-сайтів, 65% із газет, 56% із загальнонаціональних каналів, 47,5% із журналів, 43,5% через місцеве регіональне телебачення, 38,5% із радіопередач, 25% через супутникове телебачення, 4% - інші види комунікації (чуткі, плітки і т.д.).
Згідно з нормами ЮНЕСКО для цивілізованої демократичної країни мінімальна кількість джерел інформації на тисячу чоловік населення повинно нараховувати сто примірників газет, сто радіоприймачів, сто телевізорів. Цим стандартам повністю відповідають 25 країн Європи, 4 країни Північної та Південної Америки, в Азії – Японія. Разом з тим у країнах Азії, Африки, Латинської Америки розвиненість ЗМІ є надзвичайно низькою.
Дані опитування свідчать про те, що 10,5% мешканців Волині читають газети раз на місяць, 37,5% - раз на тиждень, 9,5 % - щодня, 30,5% - два-три рази на тиждень, 8% - ніколи.
Лідером по передплаті 2009 р. у Волинській області є газета «Волинь-нова» – 61 тисяча екземплярів. Друге місце за рівнем передплати в області посіла газета «Вісник» – 37 тисяч примірників. Замикає «обласну трійку» газета «Сім’я і дім» – майже 12 тисяч 500 передплачених примірників.
Тісно з питанням маніпулюваня, свободи слова та незалежності ЗМІ від політичної влади області постає проблема заангажованості, яка містить чотири прояви. Перший варіант – керівники фінансово незалежних засобів масової інформації мають до влади якийсь конкретний інтерес (особистий або ж корпоративний) («Віче-інформ», «Сім’я і дім», «Вісник і К°», телекомпанія «Аверс» та ін.). Другий варіант – видання економічно незалежне, але має в засновниках владну чи політичну структуру, або ж особу, задіяну в політиці («Волинська газета», «Волинь-нова» та ін.). Третій – керівник ЗМІ належить до тієї чи іншої політичної сили, або ж є прихильником однієї із сторін («Відомості», «Вільна думка», «Народна справа» та ін.). Четвертий, найбільш поширений – видання повністю, тобто і політично, і економічно, залежне від державних чи політичних структур (Волинська обласна державна телерадіокомпанія, радіо «Луцьк», «Луцький замок» та інші).
Висновок недвозначний: засоби масової інформації «підпорядковуються» політичним та партійним структурам. Отже, й свобода преси декларативна: формально цензури немає, але вона продовжує існувати де-факто. Цензорами виступають безпосередньо самі редактори. Відтак постають питання: наскільки принципові нинішні волинські ЗМІ й чи об’єктивно вони висвітлюють гострі проблеми життя суспільства.
Волинська область перша та єдина, яка мала майже 100-відсоткове покриття території загальнонаціональними радіопрограмами, специфіка яких – пізнавальні, інформаційні та культурно-освітні передачі програми. Але лише за 2008 рік кількість основних радіоточок проводового мовлення в області скоротилося на 19,5 тисяч одиниць. Частина населення області в першу чергу жителі міст обласного значення поступово відмовляється від послуг проводового мовлення в зв’язку з переходом на більш сучасні засоби отримання інформації – телебачення, Інтернет та ефірне радіомовлення. В області існує ряд недержавних радіостанції, які мають суто розважальний характер.
За результати проведеного соціологічного опитування дані свідчать про те, що за рейтингом волинські теле- та радіостанції розташувались таки чином: Волинська телерадіокомпанія - 40%, ТРК «Аверс» - 59%, радіо «Луцьк» - 46,5%, радіо «Сім’я і дім» - 31,5% , Волинське обласне радіо (проводове) – 20%.
Інтернет є надзвичайно привабливим засобом комунікації, і цим, до речі, пояснюється його безпрецедентний розвиток. Новітні засоби зв’язку дозволили об’єднати розрізнені комунікаційні системи в глобальну мережу. Завдяки цьому людина отримала можливість обмінюватися інформацією з усією планетою, не зважаючи на кордони та відстані. Саме Інтернет є однією з ознак переходу суспільства від індустріальної стадії розвитку до інформаційної. За результатами лідери волинських сайтів – «Волинські Новини» та «Волинська правда». Характерною рисою інших Інтернет-видань є копіювання інформації.
За результати проведеного соціологічного опитування дані свідчать про те, що для отримання необхідної інформації з Інтернету волиняни користуються мережею 62,5% - раз на місяць, 36,5 % - щодня, 23,5% - двічі-тричі на тиждень, 14% - раз на тиждень, 8% - ніколи не звертаються до всесвітньої павутини.
З впевненістю можна стверджувати, що у Волинській області засоби масової інформації розвиваються. обласний інформаційний просторі представлений різними групами мас-медіа. В найскрутнішому стані знаходиться проводове радіо, яке витісняють більш прогресивні та популярні ЗМІ. Це, в свою чергу, стає небезпекою обмеження доступу до загальної інформації віддалених районів області, для яких інші види мас-медіа є недоступними. Ринок друкованої преси представлений досить широко, але характеризується сильним впливом на ЗМІ зі сторони політичних влади, оскільки ці мас-медіа фінансово залежні від органів влади та місцевого самоврядування.
Вивчаючи ЗМІ Волинської області, виявлено такі тенденції: мас-медіа області не можна назвати самостійними, фінансово незалежними виданнями, оскільки здебільшого засновниками волинських ЗМІ є органи влади чи місцевого самоврядування; відповідно виникають питання щодо заангажованості та свободи висвітлення тих чи інших новин, подій; результати соціологічного опитування довели, що місцеві мас-медіа не користуються популярністю серед населення: здебільшого інформацію вони отримують із загальноукраїнських мас-медіа; важким є становище районної друкованої преси – їхня фінансова залежність від політичної влади району зводить до мінімуму свободу слова та отримання альтернативної точи зору на політичні події в регіоні; дедалі більшої популярності набувають електронні ресурси завдяки швидкості передачі інформації, оперативності та лаконічності викладення. Представники політики не заперечують, що не завжди їх задовольняють публікації та матеріали у місцевій пресі. Але сама їх наявність є підтвердженням демократичних процесів у державі.
Антоніна МИТКО,
здобувач наукового ступеню кандидата
політичних наук ВНУ ім. Лесі Українки
