Нещодавно луцьке підприємство АТ «СКФ Україна» зайняло перше місце на конкурсі «Рівні можливості: найкращий роботодавець – 2011», що проводили ЄС і ПРООН в Україні. Таку відзнаку воно отримало за перемогу в конкурсі планів упровадження гендерної рівності на підприємстві, що відбувався в рамках проекту Міжнародного бюро праці.

Як зазначив Олександр Володимирович, проект плану створювався, виходячи з реальних потреб працівників підприємства, їх вікових і статевих ознак, уподобань, світогляду, бачення процедур прийому на роботу, просування по службі, тощо. Згодом для керівників підрозділів було проведене навчання щодо професійних і міжособистісних відносин, застосовано принцип справедливості при оплаті праці, проведено адаптацію робочих місць до привабливих для жінок, а також – організовано інформаційну кампанію із залучення жінок до оволодіння ними технічними спеціальностями. «Людина, яка почуває себе вільно на робочому місці, здатна працювати набагато продуктивніше. Керівники повинні думати про прибуток і розвиток підприємства», – наголосив Олександр Дем’яненко.

Загалом на «круглому столі порушувалися питання ставлення чоловіків і жінок один до одного, виховання дітей у сім’ї, роботу кризових центрів, психологічної та юридичної допомоги постраждалим від насильства, донесення до молоді розуміння гендерних питань шляхом використання інтерактивних методик.

За словами голови ГО «Гендерний центр» Оксани Ярош, у минулому році спостерігається позитивна тенденція до збільшення середньої тривалості життя чоловіків і жінок, проте тривалість шлюбу часто не перевищує 10 років, а також простежується зменшення народжуваності. Такі дані отримані в результаті проведеного соціологічного дослідження «Жінки і чоловіки Волині – 2011». Безумовно, що ці фактори зумовлені соціально-економічним рівнем життя суспільства, яке спричиняє побутові проблеми, нетерпимість одне до одного і часто – різні прояви насильства.

Якщо фізичне насильство легко представити в суді, то психологічне – неможливо. Більше того, директор Волинської обласної соціально-психологічної допомоги Наталія Мишко зазначила, що ані жертви, ані ті, хто вчиняє насильство, можуть і не здогадуватися про це. Людина живе в певному середовищі і не уявляє собі інакшого. Зважаючи на це, працівники організації працюють з усіма членами сім’ї, в тому числі і з дітьми. На сьогодні вони розробляють стандарти реабілітації, які розширюють визначені законодавством. Бо, крім насильства у площині «чоловік – жінка», існує «чоловік – теща», «дружина – свекруха», а також «синдром великого міста» – несприйняття сілких дітей міськими.

«Кожна четверта сім’я має певні прояви насильства, – вважає директор Луцького міського центру для сім’ї, дітей і молоді Ліна Галан. – А діти ті самі моделі поведінки можуть потім переносити у свої сім’ї». Станом на кінець 2011 року у Луцьку є 228 сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, у 64% з яких фіксується зневажливе ставлення, що призводить до насильства.

З метою попередження фактів насильства різноманітні інституції працюють із молоддю та працівниками державних служб, використовуючи інтерактивні методи – форум-театри, тренінги, «живу бібліотеку», тощо. Їх основною метою є долання стереотипів. «Змінювати світогляд дуже непросто, – зауважила завідувач кафедри державного управління Волинського обласного центру підвищення кваліфікації державних службовців Людмила Матящук. – Права наче непогано задекларовані, але чи може кожен із нас конвертувати їх у можливості? Людина має бути пошанована, поцінована як особистість, бо всі ми – різні. І ці відмінності мають бути враховані».